Сіль

Сіль — спеція, зазвичай, у формі невеликих білих кристалів. Вона здавна використовується під час приготування різних страв. На більшості сучасних кухонь є однією з найбільш часто використовуваних спецій. Основне її призначення — надавати їжі один із п'яти ключових смаків, солоний (порядку з кислим, солодким, гірким і розумними). Крім цього, сіль сприяє виділенню їжею в атмосферу молекул, що додають аромату. Так забезпечується невіддільний для апетитності страви смакоароматичний тандем.

Сіль — це не тільки спеція. Це натуральний консервант і джерело важливих мінералів. А по суті — складна речовина, що розпадається у водяному розчині на катіони металів і аніони кислотних залишків. У природному середовищі найбільші обсяги солі входять до складу морської води. Також вона розташована в галіті — мінерали підкласу хлоридів, що видобувається з осадових гірських порід. Сіль для харчової промисловості — це мелений хлорид натрію, розчинний у воді без зміни колірного спектра. Є безліч різновидів харчової солі з варіативними смаковими та колірними параметрами, але кожен із них має у своєму складі хлористий натрій.

Сіль, застосовувана під час роботи з харчовою продукцією, може стати в пригоді і в низці інших напрямів, наприклад, у хімічній промисловості, косметології, медицині, фармацевтиці, тютюновому виробництві тощо. Водночас сіль технічна, яка може стати в пригоді в металургії, машинобудуванні, нафтопихій, шкіряній справі та інших пром. галузях, для харчової промисловості не підходить.

Є різні класифікації солі, в основі яких — смакові якості, солоність, розмірні параметри, форма, колір, вміст мікроелементів із відповідною користю. Але, по суті, все це пов'язано з її походженням.

Головна класифікація солі, що ґрунтується на способі її здобичі та очищенні, виділяє такі типи:
Кам'яне — (мінерально). Добувається в шахтах у формі кристалічних каменів. Утворення відбувається завдяки наявності засолених джерел;
Морська — береться з концентрованого сонцем розсолу, що формується на ділянках, залитих солоною водою. Може зішкребкуватися, сушитися й іноді перекристалізуватися або виморожуватися способом приміщення морської води в холодні умови;
Садівна — видобуток полягає у водовипаренні солончаків або підземних соледжерів;
Її джерела — «соляні водоспади». Технологія отримання полягає в природному випаровуванні морської води з порожнини в гірських породах;
Виварювальна — виварюється з роззолів натуральної або штучної сеймології.
 
Типи солі за способом оброблення:
Дрібнокристалічна (з розміром крупинок менш ніж 0,5 мм);
Молота (великість помелу — у діапазоні 0-3);
Німецька (комова, подрібнена та зернова).

Сіль – це спеція, як правило, у вигляді невеликих білих кристалів. Вона з давніх-давен використовується при приготуванні різних страв. На більшості сучасних кухонь є однією з найчастіше застосовуваних спецій. Основне її призначення – надавати їжі один із п’яти ключових смаків, солоний (поряд з кислим, солодким, гірким та умамі). Крім цього, сіль сприяє виділенню їжею у повітря молекул, що надають аромату. Так забезпечується невід’ємний для апетитності страви смако-ароматичний тандем.

Сіль – це не лише спеція. Це ще натуральний консервант та джерело важливих мінералів. А по суті – складна речовина, що розпадається у водному розчині на катіони металів й аніони кислотних залишків. У природному середовищі найбільші обсяги солі входять до складу морської води. Також вона є в галіті – мінералі підкласу хлоридів, що видобувається з осадових гірських порід. Сіль для харчової промисловості – це мелений хлорид натрію, що розчиняється у воді без зміни кольорового спектру. Існує чимало видів харчової солі з варіативними смаковими і колірними параметрами, але кожен з них має у своєму складі хлористий натрій.

Сіль, яка застосовується при роботі з харчовою продукцією, може стати в пригоді і в низці інших напрямків, наприклад, у хімічній промисловості, косметології, медицині, фармацевтиці, тютюновому виробництві та ін. Водночас сіль технічна, яка може згодитися в металургії, машинобудуванні, нафтохімії, шкіряній справі та інших пром. галузях, для харчової промисловості не підходить.

Існують різні класифікації солі, в основі яких – смакові якості, солоність, розмірні параметри, форма, колір, вміст мікроелементів із відповідною користю. Але, по суті, все це пов’язане з її походженням.

Головна класифікація солі, що ґрунтується на способі її видобутку та очищення, виділяє такі види:
Кам’яна - (мінеральна). Видобувається в шахтах у вигляді кристалічних брил. Утворення відбувається завдяки наявності засолених джерел; 
Морська - Береться з концентрованого сонцем розсолу, що формується на ділянках, залитих солоною водою. Може зішкрібатися, сушитися й іноді перекристалізовуватися або виморожуватися шляхом поміщення морської води в холодні умови; 
Садочна - Видобуток полягає у водовипарюванні солончаків або підземних соледжерел; 
Самосадочна - Її джерела – «соляні водоспади». Технологія отримання полягає в природному випаровуванні морської води з порожнин у гірських породах; 
Виварювальна - Виварюється з розсолів натуральної чи штучної етимології.
 
Види солі за способом обробки: 
Дрібнокристалічна (з розміром крупинок менше 0,5 мм); 
Мелена (крупність помелу – в діапазоні 0-3); 
Немелена (комова, дроблена та зернова).